Підвищення мінімальної зарплати та посадового окладу працівників бюджетної сфери коштуватиме бюджету чотири мільярди гривень. Про це повідомляють аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки.
Зазначається, що майже половина з чотирьох мільярдів піде на фінансування зарплат в освіті, ще третина – в охороні здоров’я – це – ті сектори, де працює найбільше бюджетників.
«Частину видатків планують профінансувати за рахунок коштів, зекономлених на обслуговуванні держборгу (через курсові коливання потреби на обслуговування зменшились на 3,46 млрд грн.). Ще частина видатків (0,54 млрд грн) – «чисте» збільшення видатків бюджету, які Мінфін пропонує фінансувати за рахунок збільшення надходжень від ПДФО (на 0,46 млрд грн) та від ПДВ (на 0,08 млрд грн)», – наголошують у Київській школі економіки.
Експерти нагадують, що збільшення планових надходжень та видатків на зарплати очікується попри те, що, згідно з даними Держказначейства, за січень-липень 2020 року доходи державного бюджету є на 30,4 млрд грн менше, ніж планувалося. Тобто бюджету не вистачає цієї суми, аби профінансувати вже ті видатки, які закладені у поточний бюджет.
В ефірі одного з телеканалів перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, повідомив що Міністерство фінансів може профінансувати мінімалку у 5000 пресслужба Мінфіну.
„5000 грн – це той рівень, який ми зараз можемо профінансувати. Ми можемо говорити про будь-яку суму мінімальної заробітної плати, проте ми маємо розуміти, що, в першу чергу, ми маємо це зіставляти зі своїми можливостями. Наприклад, підняття до 5000 грн мінімальної зарплати – це всього лише 277 грн по відношенню до зараз, на 3 місяці коштує 3 млрд гривень. І це виключно по тих видатках, які проводяться з державного бюджету”, – сказав Улютін.
Верховна Рада сьогодні, 13 квітня, на своєму позачерговому засіданні, мінила бюджет на 2020 рік та суттєво урізала видатки, щоб створити спеціальний фонд для боротьби з коронавірусом. За відповідний законопроєкт (№ 3279-д) проголосувало 249 депутатів. Зміни до держбюджету підтримали депутати з фракції «Слуги народу» (226 голосів), групи «За майбутнє» (5 голосів), групи «Довіра» (15 голосів) та 3 позафракційних.
Водночас, жодного голосу за це рішення не дали народні депутати від «Батьківщини», «Європейської солідарністі», «Голосу» та «ОПЗЖ».
Отже, тепер конкретні цифри – загалом доходи держбюджету знижені на 119,7 млрд грн, або на 11%, в порівнянні з діючим законом (до 975,8 млрд грн).
Видатки держбюджету-2020
збільшені на 82,4 млрд грн (до 1,266 трлн грн). Тепер він передбачає створення фонду боротьби з COVID-19 у сумі – 64,7 млрд грн. Цими коштами буде
розпоряджатися Міністерство фінансів.
Кошти цього фонду будуть використані впродовж карантину, оголошеного урядом, а також ще 30 днів після його завершення.
Передбачається, що кошти
фонду підуть на фінансування таких потреб:
додаткові доплати до заробітної плати
медичним та іншим працівникам, які безпосередньо борються із поширенням
коронавірусу, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям
працівників, які забезпечують життєдіяльність населення,
надання грошової допомоги громадянам,
зокрема особам похилого віку, у зв’язку із негативними наслідками поширення
коронавірусу,
надання одноразової грошової допомоги
членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які
загинули (померли) від коронавірусу,
надання трансферту Пенсійному фонду
України,
надання фінансової допомоги на поворотній
або безповоротній основі Фонду соціального страхування України і Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок
безробіття,
поповнення резервного фонду державного
бюджету.
Крім цього, збільшено фінансування Пенсійного фонду (+29,7 млрд грн.). Міністерству
охорони здоров’я України додали ще 15,5 млрд грн.
А урізали найбільше Міністерству розвитку громад (-6,8 млрд грн), Міністерству
культури (-5 млрд грн) та Міністерству освіти і науки (-4,95 млрд грн).
Дефіцит держбюджету суттєво збільшено – до 298,4 млрд грн., а було 96,3 млрд грн (7,5% ВВП). А план надходжень від приватизації на цей рік катастрофічно занизили – з 12 млрд грн до 500 млн грн.
Суттєвого заниження зазнав план надходжень від ПДВ з ввезених в Україну товарів (-45,7 млрд грн) і від ПДВ з вироблених в Україні товарів (-21,4 млрд грн). Постраждав і податок на
прибуток підприємств – його також суттєво занизили (-20,7 млрд грн.). Але при
цьому збільшено план надходжень від держпідприємств – вони мають
перерахувати до бюджету 68
млрд грн, (+26,7
млрд грн).
Новоприйнятий закон також передбачає,
що у разі потреби збільшення цих видатків, Міністерство фінансів може
вдатися до позапланових запозичень. Але, поки що запозичення у зовнішніх
кредиторів неможливі
і заблокованими через т. зв. «антиколомойський» законопроєкт,
який має унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
9 грудня 2019 року, закарпаття отримало стабілізаційну дотацію з державного бюджету – додатковий ресурс, який дозволить покращити ситуацію з виплатами заробітної плати по області, працівникам бюджетних установ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 63 передбачено 10,9 млн грн, які обласною державною адміністрацією вже розподілені між адміністративно-територіальними одиницями області. Отже, райони, де склалася критична ситуація із виплатою заробітної плати, вже до кінця цього тижня отримають додатковий фінансовий ресурс і зможуть спрямувати ці кошти на здійснення відповідних видатків.
Повідомляє закарпатська обласна державна адміністрація.
