Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що необхідність середнього рівня заробітної плати на рівні 2,5 мінімальної для бронювання від мобілізації є реалізацією принципу „воюй або працюй”.
Про це він заявив під час години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю, пряму трансляцію якої в ютубі веде народний депутат Олексій Гончаренко (фракція „Європейська солідарність”), відповідаючи на запитання про регіональний дисбаланс у критеріях бронювання щодо заробітних плат.
„Це дійсно принцип „воюй або працюй” (наявність середнього рівня заробітної плати на рівні 2,5 мінімальної для бронювання – ІФ-У). Або компанія працює і наповнює бюджет, сплачуючи відповідний рівень зарплат і виходячи з тіні, або такі компанії вживають певних заходів, щоб рівень зарплат був збільшений і відповідав середньогалузевому”, – сказав Шмигаль.
Забронювати працівників мають можливість підприємства, які дають держбюджету дві третини доходів. Масштаб зловживань не перевищує 10%.
Про це заявила віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її інтерв’ю виданню „Суспільне„.
„Ми почали цей аудит на рівні військово-цивільних адміністрацій, які мають право надавати й визнавати критичність, і на рівні міністерств”, – сказала посадовиця.
За словами Свириденко, ця перевірка досі триває, а статус критичних мають підприємства, що генерують 67% доходів в державному бюджеті.
„Це говорить про те, що бронювання як система працює. Ми бачимо, що тут є зловживання, але вони складають не більше 10%. Я думаю, навіть 5-6% із того, що ми зараз бачимо”, – сказала віцепрем’єр-міністерка.
Вона зазначила, що в першу чергу йде аудит тих підприємств, які подавали та заявляли одні дані по рівню заробітної оплати зі сплаченими податками, а потім різко змінили її, або стрімко наростили штат у тих секторах, де на 100% дозволено бронювання працівників.
Кабінет міністрів вніс зміни до положення про Міжвідомчу робочу групу з питань організації призову військовозобов’язаних громадян на військову службу під час мобілізації.
Про це повідомляє представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук в Telegram.
За його даними, робоча група отримала повноваження подавати міністру оборони пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання.
Крім того, внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за:
органами державної влади,
іншими державними органами,
органами місцевого самоврядування та підприємствами,
установами організаціями.
Міністр оборони отримав повноваження приймати рішення на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи про збільшення обсягів бронювання.
Громадянам України можуть заблокувати банківські рахунки у разі порушення правил військового обліку. Про це йдеться у роз’яснені проекту army.gov.ua.
„Чи можуть заблокувати банківські рахунки? Так, блокування банківського рахунку може мати місце, але лише у разі примусового виконання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізацію”, – йдеться у повідомлені.
Також зазначається, що у разі невиконання обов’язків військовозобов’язаним, ТЦК та СП можуть подавати позов до суду з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Суд прийматиме рішення щодо позбавлення права керування транспортним засобом. А рішення суду у таких справах підлягають негайному виконанню.
В Україні запровадять справедливе і раціональне бронювання військовозобов’язаних.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram у вівторок, 9 квітня.
Він зазначив, що обороноздатність України залишається пріоритетом номер один, у зв’язку з чим щотижня ухвалюються рішення, які посилюють нашу країну. Ефективна оборона, за словами прем’єра, є синергією зусиль фронту та тилу.
„Наші військові захищають Україну на передовій, але для їх забезпечення потрібна працююча економіка та інфраструктура. Одним із ключових питань в цьому напрямку є справедливе і раціональне бронювання військовозобов’язаних. Працівників підприємств, які дійсно критично важливі. Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій”, – написав Шмигаль.
Прем’єр відзначив, що дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання. У тому ж числі було доручено визначити перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури.
„Потрібні чіткі та зрозумілі критерії, щоб ні у військових, ні у суспільства не виникало жодних питань, чому ті чи інші люди є заброньованими в нашій державі”, – резюмував очільник уряду.
Ключовим завданням влади є створення збалансованих норм мобілізації, які можна виконати, та які не будуть паралізувати роботу частини країни.
Про це йдеться у повідомленні Європейської бізнес асоціації.
Тому, на переконання ЕВА, законопроект про мобілізацію має бути свідомо доопрацьований, аби не зупинити роботу країни і, зокрема, її економіки.
„Важливим є питання бронювання працівників для продовження роботи бізнесу. Наразі забронювати критично важливих фахівців чи експертів в компанії особливо складно. При цьому, економічний сектор держави має працювати на повну задля забезпечення потреб держави та армії. Тож з метою формування балансу, задля належного функціонування економіки в країні, важливо додатково передбачити бронювання працівників, які не належать до критично важливих підприємств, але в той же час активно працюють та сплачують податки до бюджету України”, – наголосили в ЕВА.
Там також нагадали про систему автоматичного бронювання, яка не так давно озвучувалась представниками уряду, та мала на меті запровадження автоматичного бронювання працівників з урахуванням певних критеріїв.
„Така додаткова опція до вже передбачених інструментів бронювання критичних співробітників дозволить розширити категорію заброньованого працездатного населення, що матиме позитивний економічний ефект та дозволить як збалансувати економічну ситуацію в країні, так і створити додаткові надходження до бюджету на військові потреби країни”, – резюмували у ЕВА.
Мобілізація від 400 до 500 тисяч військовозобов’язаних, а також додаткові потреби в закупівлі та модернізації військової техніки можуть обійтись Україні сумою близько 700 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету Верховної ради з питань бюджету Роксолану Підласу в подкасті Центру економічної стратегії (ЦЕС).
„Міністерство оборони та Міністерство фінансів спільно з комітетами Верховної Ради, відповідно з бюджетним і оборонним, порахували це, але я не хотіла б це озвучувати публічно, щоб не давати російським OSINTерам зайвої для них інформації”, – заявив Підласа.
За словами голови комітету Верховної ради з питань бюджету, мобілізація від 400 до 500 тисяч людей у поточному році обійдеться в 322 млрд гривень додаткових видатків. Витрати стосуватимуться одягу, навчання, харчування, грошового забезпечення.
Зокрема, як вона відзначила, Міністерство оборони на зустрічах з питання мобілізації та відкритих засіданнях оборонного комітету також озвучувало додаткову потребу на закупівлю та модернізацію військової техніки, що обійдеться в близько 400 млрд гривень.
„Тобто разом ідеться зараз про додаткову потребу на 2024 рік близько 700 млрд грн. Тут потрібно розуміти, що 700 млрд грн – це колосальна сума, це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році та 41% наших видатків на оборону”, – зауважила Підласа.
Голова бюджетного комітету ВРУ додала, що збільшити власні надходження на 40% за кілька місяців є важким завданням, у зв’язку з чим „ці розмови, де взяти додаткові гроші в бюджет, саме і є наслідком цієї потреби”.
Мова йде про колосальну суму, яка становить близько 22,5% усіх видатків України у 2024 році, зазначила Роксолана Підласа.
Додаткові фінансові витрати на мобілізацію та доозброєння у 2024 році можуть скласти приблизно в 700 млрд гривень. Таку суму озвучила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 2 лютого.
За її словами, необхідну суму вже порахували Міноборони та Мінфін спільно з профільними комітетами парламенту.
Підласа зазначила, що мобілізація від 400 до 500 тис. осіб у поточному році обійдеться в 322 млрд грн додаткових видатків „тільки для того, щоб одягнути цих людей, навчити їх, годувати й виплачувати грошове забезпечення”.
Окрім того, Міноборони також озвучувало додаткову потребу на закупівлю та модернізацію військової техніки розміром близько 400 млрд гривень.
„Тобто разом ідеться зараз про додаткову потребу на 2024 рік близько 700 млрд грн. Тут потрібно розуміти, що 700 млрд грн – це колосальна сума, це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році та 41% наших видатків на оборону”, – наголосила Підласа.
Вона підкреслила, що „збільшити власні надходження на 40% за кілька місяців – це дуже нетривіальне завдання”.