Афганістан домовився з Казахстаном і Туркменістаном про будівництво регіонального логістичного центру. Через нього російська нафта надходитиме в Південну Азію, заявив виконувач обов’язків міністра промисловості і торгівлі Афганістану Нуруддін Азізі.
Детальний план центру буде завершений протягом двох місяців, а реалізацію проєкту спільно фінансуватимуть три країни, повідомив Азізі за результатами переговорів, які відбулися минулого тижня.
За його словами, центр, який будується в провінції Герат, є частиною зусиль Афганістану, спрямованих на те, щоб скористатися своїм вигідним географічним положенням, а саме розташуванням між Центральною й Південною Азією, а також кордоном з Китаєм та Іраном.
Таліби сподіваються, що найближчими роками росія захоче експортувати мільйони тонн сирої нафти до країн Південної Азії, зокрема до Пакистану.
Як зазначив міністр, найдоцільніший шлях для транспортування російської нафти в Пакистан пролягає через Афганістан. Казахстан також хоче експортувати свої товари в Південну Азію через Герат. У центрі буде нафтосховище початковою потужністю в один мільйон тонн, додав урядовець.
Міністерство торгівлі Казахстану повідомило, що планує досягти Південної Азії й Перської затоки через Афганістан, розвиваючи дорожню та залізничну мережі.
Пакистан – один із найважливіших регіональних торговельних партнерів Афганістану, але з приходом до влади «Талібану» їхні відносини погіршилися. Пакистан став важливим імпортером російської сирої нафти, адже через санкції Заходу рф продає її на ринках третього світу за зниженою ціною. Афганістан теж отримує російські сиру нафту та природний газ за вигідними цінами.
Азізі повідомив, що, крім того, Кабул веде з Пекіном переговори про будівництво до КНР дороги, яка, сподіваються вони, зрештою з’єднає Китай з Іраном.
Афганістан продовжує користуватися статусом супердержави у виробництві наркотиків, яка забезпечує 84 відсотки світового виробництва опіуму.
А це у свою чергу стабільне джерело доходу для повстанців „Талібану” та інших радикальних ісламістських організацій в охопленій з 2001 року війною країні Центральної Азії.
Незаконна торгівля опіумом приносить майже $ 2,2 млрд доходів, що еквівалентно приблизно 11 відсоткам валового внутрішнього продукту (ВВП) Афганістану.
Крім того, в Афганістані також високий рівень виробництва канабісу – одного з найважливіших джерел рослинних модифікаторів розуму, але країна також досягає дедалі більшого успіху у виробництві синтетичних наркотиків, таких як метамфетамін, – передає MTI.
Тому Міжнародний комітет ООН з контролю за наркотиками (MKKH) просить більше міжнародної допомоги, оскільки у стримуванні афганської наркопромисловості не було досягнуто значного прогресу, і афганська влада вжила лише обмежені заходи щодо викорінення цього явища.
Згідно зі щорічним звітом, опублікованим MKKH у Відні, немає жодних ознак того, що попит на героїн, вироблений з афганського опію, зменшився.
Яку і яким чином міжнародне співтовариство може надати допомогу в боротьбі з опіумом, не зовсім зрозуміло. І той факт, що Вашингтон минулого року домовився з талібами про те, що виведе американські війська з Афганістану 1 травня, може призвести до посилення позиції талібів.
Можливо, новий уряд США може не виконати домовленості, прийнятої урядом Трампа. Принаймні нещодавня заява державного секретаря США Ентоні Блінкена наводить на таку думку.
